Українські необанки: що пропонують вітчізняні фінансисти

Українські необанки: що пропонують вітчізняні фінансисти

  • Категория: Бізнес-блог
  • Просмотров: 975
Ratings
(0)

Говорячи про український банкінг, складно оцінювати ступінь його розвитку щодо європейських або американських аналогів, оскільки політичні чвари та нестабільність в економіці безпосередньо впливають на банківську сферу і законодавчу базу, важливі для розвитку галузі, зокрема фінтех сектора. Про це повідомляє НВ.

Необанкінг — відносно нове поняття для України. Наприклад, криптовалюта досі законодавчо не врегульована, хоча відповідний законопроєкт існує з 2013 року, а електронні гроші, навіть надмірно зарегульовані, практично втратили свої головні особливості. В таких умовах складно говорити про цифровий прорив і стрімкий розвиток фінтех-проєктів, наприклад, про необанк, заснований на краудфандінгу. Але все ж є кейси, які сміливо можна віднести до пілігримів необанкінгу в нашій країні.

Основні переваги необанків в Україні:

Істотно високі ставки за депозитами. Оптимізуючи витрати на відділення і найм співробітників, вони пропонують більш вигідні відсоткові ставки.

  • Низькі тарифи на обслуговування. Найчастіше необанки не стягують плату за обслуговування карток і перекази коштів. Або платежі за переказами мінімальні.
  • Спрощена процедура отримання кредитів. Сучасні технології з оцінки кредитного ризику клієнта і зручний інтерфейс дозволяє отримати позику безпосередньо в застосунку, наприклад, у вигляді оплати частинами за покупки. А також кредитний ліміт розраховується миттєво при заповненні персональної інформації під час авторизації.
  • Нові рішення по фінансову аналітику доходів і витрат. Сучасний інтерфейс застосунків дає повну інформацію щодо руху коштів у розрізі місяців і років. Разом з цим користувачам пропонуються персоналізовані фінансові рішення, такі як кешбек за певні операції, регулярні платежі й віртуальні картки для оплати в інтернеті.

На просторах СНД необанки працюють найчастіше за моделлю кооперації з традиційним банком, як підтвердження його прагнень до сучасних рішень і цифровізації своїх послуг. Така модель переважає і в нашій країні, оскільки необанки самі собою не здатні виконати місцями архаїчні вимоги регулятора, як фінмоніторингові, так і ідентифікаційні. Наявні гравці діють на базі класичних ліцензій своїх партнерів, і не всі мають власну емісію карток.

Отже, які послуги надають українські гравці ринку?

1. Першим на ринок вийшов пілот колишніх топ-менеджерів ПриватБанку Олега Гороховського, Дмитра Дубілета і Михайла Рогальського — monobank.

Використовує банківську ліцензію Універсал банку, який входить до групи ТАС.

Має 3,1 млн клієнтів і займає третє місце за емісією карток в Україні за 2020 р. (більше випустили тільки державні Ощадбанк і ПриватБанк).

Є вигідні тарифи з онлайн-кредитування, депозити й жива підтримка клієнтів 24/7, а також cash-back з обміном на реальні гроші.

Вийшов на прибуток у $8,6 млн на рік при інвестиціях у $2 млн.

Висновок: monobank був першим. На сьогодні це єдиний мобільний банк країни, який працює вже більш як рік і є лідером серед споживачів в Україні. У необанку є чітка бізнес- і маркетингова стратегія.

2. Izibank заснований дочкою власника групи компаній ТАС, Сергія Тігіпка, Анною Тігіпко.

  • Можна користуватися в Google Play (андроїд), в iOS поки на стадії бета-тесту.
  • Працює на платформі АТ ТАСкомбанк.
  • Інвестиції — $2 млн.
  • Має спеціально створену під izibank службу підтримки з молодих фахівців. Припускаю ймовірність, що у такий спосіб компанія підтримує студентів і випускників без досвіду роботи під час коронакризи.
  • На відміну від першого гравця, кешбек поширюється на всі операції, і пільговий період користування кредитними коштами найтриваліший — 72 дні.
  • У планах стартапу емісія 250−300 тисяч власних карток izibank.

Висновок: Досить сильний конкурент для mono. Але якщо тільки триматиме високу планку клієнтоорієнтованості й буде аналогічно гнучким і швидким у своєму розвитку. На сьогодні одного збільшеного пільгового періоду і кешбеку не достатньо, щоб «відкусити» частку у лідера за перевагами користувачів.

Цікавий факт: Універсал Банк, в кооперації з яким працює monobank, також входить до групи компаній ТАС, тому цікаво буде спостерігати за їх конкуренцією і бенчмаркетингом, коли izibank зробить повномасштабний реліз.

3. Sport bank

  • Спільний проект IT-компанії Dyvotech і компанії N1. Засновники Микита Ізмайлов і Денис Саприкін.
  • Здійснює діяльність на базі ліцензії Оксі Банку.
  • Доступний на iOS і Android.
  • Інвестиції в проєкт — $1 млн (в загальному доступі фігурує інформація, що це особисті кошти Микити Ізмайлова)
  • Рекордний кешбек 10%, але тільки на всі спортивні товари та послуги.
  • Реферальна програма за кожного запрошеного друга — від 55 до 105 грн, а запрошена людина отримує 55 грн на свій рахунок.
  • Кредитний ліміт до 100 тис. грн.
  • На листопад 2020 р. налічував 100 тис. клієнтів.
  • Мета засновників — створити ком’юніті Sportbank і об’єднати навколо фінансових послуг всіх, хто має відношення до спорту, а також прищепити любов до спорту всім, хто бажає.

Висновок: Ідея зробити нішевий кейс — відмінний хід, щоб відсторонитися від конкурентів, які вже напрацювали частку ринку. Без відмінностей складно зайняти своє «місце під сонцем». Але, з іншого боку, такий хід пов’язаний з великим ризиком генерації акаунтів тільки заради кешбеку. Відповідно, вибравши вузьку нішу, необхідно більш ретельно розвивати супутні сервіси, щоб це не перетворитися на дуже однобокий сервіс — банк має бути практичним.

4. O.Bank — проєкт Idea Bank, відповідно і працює на підставі його ліцензії.

  • Доступний на iOS і Android.
  • Кешбек за основними операціями — до 5%, а при покупках сервісів Google та Apple — до 30%.
  • Кредитний ліміт до 200 тис. грн.
  • Безкоштовні р2р-перекази й зняття коштів з банкомату без комісії, щоправда, тільки на 4 перші місяці користування.
  • Інтегрований цифровий гаманець Masterpass by Mastercard.

Висновок: Безпроцентні операції — непогана ідея воронки для залучення нових клієнтів, але це недовгострокового історія, і вона зовсім не схожа на бізнес-стратегію. В цілому поки не проглядається якийсь певний вектор або задум засновників, адже навіть класичні послуги, як розстрочка, кредит, депозит і власна картка, за більше ніж рік існування проєкту так і не були втілені в життя.

До речі, це тільки мені так явно видно схожість інтерфейсів mono і OBank?

5. Neobank — стартап від Concord Bank. Для фізичних осіб — клієнтів Concord Bank доступний з грудня 2020 року, а для ФОП і юридичних осіб очікується реліз в лютому 2021 року.

Олена Сосєдка, засновниця екосистеми Concord Fintech Solutions в рамках якої створюється цифровий банк Neobank (в колаборації з компанією Neo.Pro), написала на своїй сторінці в соцмережі про вектор стартапу: це буде перший і єдиний інтернет-банк в Україні, який орієнтований на обслуговування насамперед ФОП та юридичних осіб. При цьому фізосіб теж будуть обслуговувати.

  • Підприємці зможуть дати окремий доступ своєму бухгалтеру.
  • За допомогою банку можна буде «відкрити» касовий апарат в телефоні.
  • Тарифи на обслуговування будуть такими: пакет для ФОП — 50 грн/міс., а для компаній — 200 грн/міс. (за умови наявності руху коштів на рахунку).
  • Крім класичних послуг, необанк планує просувати власний еквайринг.
  • Цікава фішка, поширена в США — підказки та нагадування для клієнтів, наприклад, про необхідність заплатити податки або відсотки за кредитом.
  • Neobank також планує емісію фізичних карток.

Висновок: За наявними даними, з точністю можна сказати, що проєкт продуманий і стратегічно важливий для засновників. В цьому випадку приналежність до класичного банку зіграла на руку: видно істотний обсяг інвестицій і комплексний підхід до вибору ніші й продуктів, які стануть флагманами.

6. Todobank

Стартап став продовженням мобільного застосунку «Megabank Online» від Мегабанку і працює на його ліцензії.

  • Емітує власні картки на базі Visa Gold Rewards, пропонуючи 7% на залишок картки.
  • Кредитний ліміт — до 200 тис. грн, з пільговим періодом до 62 днів.
  • Кешбек 1% на все, зокрема на ЄРЦ.
  • Почав офіційно працювати 5 серпня 2019 року і, можна сказати, був біля витоків необанкінгу в Україні. Хоча в тому ж 2019 році Олег Гороховський (співзасновник monobank) звинуватив todobank в копіюванні програми: «застосунок todobank один в один злизали з monobanka, змінили тільки колір і прибрали кота».
  • Основна відмінність сервісу від інших необанків: щоб стати клієнтом todobank, необов’язково замовляти карту todobank. Досить завантажити мобільний додаток і почати використовувати todo за допомогою будь-якої карти українського банку. При цьому всі функції відкриваються саме для власників картки todobank — наприклад, оплата комунальних без комісії і та отримання кешбеку.

Висновок: основна діяльність зосереджена на карткових сервісах, по суті це додаток до карткового бізнесу. Засновник проєкту стверджує, що з появою todo МегаБанк став на 90% більше «оцифрованим», ніж був до цього.

На мою думку, у todobank є перспектива стати аналогом британського Starling Bank, який взяв участь у державній програмі фінансування, спрямованій на пом’якшення наслідків пандемії COVID-19. Так синергія Мегабанк і todo, маючи процесинг платежів ЄРЦ з єдиною квитанцією, має потенціал стати сучасним цифровим рішенням для прийому платежів від населення, якщо держава в антимонопольних цілях прийме рішення про диверсифікацію.

Підбиваючи підсумки. Видно позитивну динаміку в цілому по країні. Насамперед почалися правові зміни на законодавчому рівні, наприклад, створення чинним урядом Міністерства цифрової трансформації, яке зокрема, регулює питання щодо віртуальних валют і цифрових технологій, а також закон про Спліт 2019 року, коли змінився порядок нагляду над фінансовими ринками й орган контролю.

Щодо фінтех-сектора, я вважаю, що для України може бути застосовний досвід Білорусі зі створення фінтех-пісочниць — окремих територій, на яких може легально функціонувати криптоіндустрія, система контролю і оподаткування доходів від цифрових операцій, як у Швейцарії. А ще — впровадження державної кешлес-стратегії на підставі крипто- і блокчейн технологій, як у Японії. Імплементація подібного досвіду в Україні дозволить поліпшити інвестиційних клімат, зокрема в ІТ-сфері, фінансовому секторі, і стане стимулом для виходу малого бізнесу з тіні.

Печать  E-mail

Related Articles