Попри війну, науковці стартапу maxAh створили функціональні прототипи літієвих акумуляторів модифіковані українським графеном та успішно розробляють інноваційну технологію відновлення катодної та анодної маси деградованих LI-ion батарей досягнувши рівня відновлення 100%.

Як повідомляється, найбільш важливим та перспективним здобутком є створення прототипу літій-сірчаної батареї (Ll-S), зі стабільним циклом заряду. Батарея, модифікована унікальним українським графеном, демонструє у декілька разів стабільніше циклування ніж при використанні звичайного електроліту, який спричиняє швидкий розчин сірки.

Батарея має в три рази більшу місткість, працює у тричі довше та у перспективі має коштувати значно дешевше ніж будь-які інші літій-іонні системи. Отримані результати значно наближають українську технологію до використання у сучасному житті. На світовому ринку розробка не має аналогів та представлена лише теоретично, створення лабораторного прототипу – це значний прорив у сфері виготовлення акумуляторних батарей.

«В листопаді минулого року ми анонсували те, що прототипи будуть готові у серпні 2022. Ситуація в перші місяці війни пригальмувала нашу роботу, але не зупинила. Лабораторії в Дніпрі та Києві працювали в екстремальних умовах. Проте, злагоджено, наполегливо, без зовнішніх інвестицій, власними силами, підтримуючи один одного, залишаючись на своїх місцях, ми здобули результат. Сьогодні ми представляємо наші здобутки та продовжуємо працювати над інноваційними технологіями, які допоможуть зробити акумуляторні джерела струму більш ефективними, безпечними та доступними», заявив Сергій Дубіневич, CEO компанії maxAh.

Підтвердити результати та перейти до більш перспективної (літій-сірчаної) технології допомогли досліди, під час, яких українським графеном модифікували марганцеві сполуки. Створений maxAh прототип літій-іонної батареї з використанням оксиду марганцю (LMO), демонструє у два рази швидший час відведений для повного відновлення місткості та у п’ять разів довший життєвий цикл. Крім цього, імовірність надлишкового нагріву на 500% нижча ніж у більшості наявних аналогів на ринку акумуляторів для споживчої електроніки.

Водночас із розробкою акумуляторних джерел струму maxAh веде науково роботу за напрямком відновлення відпрацьованих батарей. Технологія тестується на літій-залізо-фосфатних (LFP) акумуляторах, використання, яких найбільш поширене у сучасному транспорті, побуті та інших галузях світової промисловості. Дослідження підтвердили, можливість відновлення батареї до 100% рівня без графену , а також подальше підсилення її базових характеристик та подовження життєвого циклу шляхом модифікації графеном.

«Попит на акумуляторні джерела струму зростає неймовірно швидко. Кожен день у світі з’являється величезна кількість електромобілів, побутової електроніки, сонячних панелей, дронів тощо. Безпечна утилізація, на жаль, не є досконалим рішенням. Відновлення катодної та анодної маси деградованих батарей і покращення їх базових показників, це лише перший етап нашої роботи. Ми розробляємо рішення, яке допоможе відновлювати всі, без виключення, акумуляторні джерела струму, що існують. Вплив на навколишнє середовище та кількість надлишкового вуглецю, який потрапляє до атмосфери під час всього циклу виготовлення акумуляторів зменшиться в рази. До речі, команда maxAh перемогла у національному фіналі Climate Launchpad 2022 та вийшла у глобальний фінал конкурсу. Це досягнення ставить нас в авангарді світових стартапів, які пропонують рішення спрямовані на сталий розвиток та збереження клімату» — додав СЕО maxAh.

Компанія вже відкрила додатковий раунд по залученню інвестицій із метою створення сучасної лабораторії, яка дозволить вдосконалити створені прототипи, масштабувати розробки та пришвидшити їх комерціалізацію.

На організованому Chegg.org конкурсі GlobalStudentPrize 2022 головний приз у розмірі 100 тис. дол. отримав український студент Ігор Клименко з розробкою "Квадрокоптер для виявлення мін". Примітно, що раніше її вже було гідно оцінено на Sikorsky Challenge 2021: Ukraine and the World та Malaysia's 21st Technology Exhibition (MTE) 2022.

Проєкт виявлення мін за допомогою квадрокоптера підтверджено двома українськими патентами. Він передбачає виявлення як невеликих протипіхотних, так і великих за розміром мін, призначених для знищення автомобілів. Їхнє положення визначається з точністю до 2 см. За допомогою фінансування фінської неурядової організації "Міністерство доброго духу" Ігор Клименко створив два прототипи, що працюють.

Наразі проєкт розвивається, і в його рамках має бути реалізовано функцію позначки виявлених мін за допомогою фарби, що розпорошується з квадрокоптера. Крім того, за допомогою технології штучного інтелекту буде впроваджено автоматичне розпізнавання типу виявленої міни.

Хаб ФІОТ — «Факультет інформатики та обчислювальної техніки» КПІ відновлює свою роботу в онлайн та офлайн форматі. Перезапуск роботи Хабу став результатом спільних зусиль українських меценатів, ІТ-компаній, команди Факультету інформатики та обчислювальної техніки КПІ ім. Сікорського за підтримки Міністерства цифрової трансформації України.

«У ці складні місяці, які ми пережили, налагодження роботи в Хабі та планування майбутнього, будівництво рободрому, розвитку науки та робототехніки країни не зупинялося», — зазначила заступниця декана ФІОТ КПІ ім. Сікорського та координаторка напряму «Хаб ФІОТ» Олена Халус.

Хаб працюватиме з урахуванням воєнних реалій. На території корпусу облаштовано безпечне сховище на випадок повітряної тривоги.

«Одне із завдань Мінцифри — перетворити Україну на найбільший ІТ-хаб у Європі та стати успішною ІТ-нацією. У нас для цього є все, зокрема дуже талановиті люди. Такі проєкти як Хаб ФІОТ допомагають нам продовжувати розвиватися і доводити всьому світу, що українці — найкращі», — заявила керівниця експертної групи із залучення інвестицій та лід освітніх проєктів Мінцифри Діана Ракус.

Перезапуск Хабу ФІОТ підтримали численні українські компанії. Планується, що в приміщенні Хабу студенти, викладачі, а також представники українських технологічних компаній найближчим часом розпочнуть проведення різноманітних навчальних заходів та лекцій.

«Як випускник ФІОТ КПІ, я розумію необхідність отримання студентами практичного досвіду у поєднанні з навчанням, а як представник бізнесу — наскільки сьогодні важливо інвестувати в інфраструктуру для студентів, задля майбутнього нашої країни», — підсумував підприємець і меценат, співзасновник громадської організації «Розвиток ІТ освіти» Анатолій Бойко.

Громадську організацію «Розвиток IT-освіти» було створено у квітні 2021 року. Головна мета організації — це сталий розвиток IT-освіти в Україні через створення найкращих умов для здобуття високоякісної та практичної освіти в Україні, ефективної моделі взаємодії викладачів, студентів та бізнесу, впровадження інноваційної моделі розвитку університетів та їхніх підрозділів, а також зменшення відтоку талановитих студентів за кордон.

Хаб ФІОТ, створений на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського, запрацював у тестовому режимі у грудні 2021 року.

Нагадаємо, випускник відділення технічних наук Київської МАН, студент НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» Ігор Клименко став переможцем Всесвітньої студентської премії Global Student Prize.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»