Законодавство

• Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження: Рада схвалила законопроект

  Рада схвалила законопроект про відновлення втрачених матеріалів кримінальних справ, у яких не завершено судове провадження: який план дій пропонує парламент. Про це повідомляє сайт Суд.

  Як відомо, через війну деякі матеріали кримінальних справ було втрачено, зокрема, через знищення адміністративних будинків судів, де вони зберігалися.

  Верховна Рада 18 жовтня схвалила за основу законопроект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення положень про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, скасування запобіжного заходу для проходження військової служби в умовах воєнного стану» №7494, поданий народним депутатом України Денисом Масловим та ін.

  Як зазначають автори, чинною статтею 615-1 КПК законодавець передбачив можливість відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, яке не завершилося направленням обвинувального акта до суду.

  Водночас у КПК залишається не забезпеченою можливість відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, у якому не закінчено судове провадження.

  Крім того, статтею 615-1 КПК встановлена імперативна необхідність точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження, що в умовах воєнного стану є майже недосяжним, адже у певних випадках через об’єктивні обставини відновити втрачені матеріали у точному обсязі неможливо.

  Тому законопроектом у статті 615-1 КПК (Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану) передбачаються такі зміни.

  «Відновленню підлягають втрачені матеріали кримінального провадження, яке не завершилося направленням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду, а також матеріали кримінального провадження, у якому не завершено судове провадження.

  Матеріали кримінального провадження, не направлені з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду, а також матеріали кримінального провадження, у якому не завершено судове провадження, підлягають відновленню за рішенням слідчого судді, суду у разі надходження клопотання від прокурора або слідчого чи дізнавача, погодженого з прокурором, або сторони захисту чи потерпілого, за умови наявності витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування або постанови про початок досудового розслідування.

  Клопотання про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження розглядається слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, судом, який здійснював судове провадження, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя – слідчим суддею іншого суду або іншим судом, визначеним в порядку, передбаченому законодавством.

  На підставі зібраних і перевірених матеріалів слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

  У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження в тому обсязі, який, на його думку, є достатнім для ухвалення судового рішення, яким суд завершує відповідну стадію судового провадження.

  Неможливість точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження не може бути підставою для відмови у розгляді відповідного клопотання або підставою для закриття розгляду клопотання про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження».

  На думку Офісу Генерального прокурора, запропоновані проектом нововведення є слушними. Водночас там вважають доцільним передбачити можливість відновлення втрачених матеріалів слідчим суддею, судом не лише за клопотанням сторін кримінального провадження, а і за власною ініціативою.

  Такої ж думки додержується і Національне антикорупційне бюро України.

  Національне антикорупційне бюро, серед іншого, зазначило, що запропоновані зміни у ч. 5 статті 615-1 КПК фактично позбавляють можливості суд відмовити у відновленні матеріалів кримінального провадження, якщо зібраних матеріалів недостатньо для прийняття такого рішення.

  Згідно із запропонованою редакцією слідчий суддя, суд уповноважений прийняти рішення про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або частково; відновити матеріали втраченого кримінального провадження в обсязі, достатньому для ухвалення судового рішення, яким суд завершує відповідну стадію судового провадження. А тому НАБУ вважає за доцільне доповнити КПК нормою про можливість відмови суду у відновленні матеріалів втраченого провадження із можливістю повторного звернення до суду, як це і передбачає чинна редакція.

• Верховний Суд відновив відправлення поштової кореспонденції

  Верховний Суд повідомляє про відновлення з 20 жовтня 2022 року відправлення поштовим зв’язком кореспонденції, зокрема судових повісток, повідомлень та інших документів у справах. Про це повідомляє пресслужба ВС.

  Під час звернення до суду потрібно повідомляти всі можливі засоби зв’язку, у тому числі з учасниками справ: офіційні адреси, адреси електронної пошти, номери телефонів.

  Прохання використовувати альтернативні способи отримання документів (судових повісток, повідомлень, рішень тощо). Отримувати копії процесуальних документів, клопотання, повідомлення, листи й інші документи можливо електронною поштою або особисто безпосередньо в приміщеннях Касаційного адміністративного суду, Касаційного господарського суду, Касаційного кримінального суду, Касаційного цивільного суду, а також із використанням підсистеми «Електронний суд».

  Актуальну інформацію щодо призначених до розгляду судових справ розміщено на офіційному сайті Верховного Суду за посиланням. Також можна звертатися до довідково-інформаційного центру Верховного Суду за тел. (044) 207 35 46.

• Держоргани зобов’яжуть листуватися з судом в електронній формі

  Верховна Рада готується ухвалити у першому читанні закон з нормами, які мали почати працювати ще 10 років тому. Так, у 2012 році ДСА впровадила пілотний проект, який дозволяв держорганам отримувати листи від суду в електронному вигляді при реєстрації почтової скриньки mail.gov.ua. Про це повідомляє портал Суд.

  Наприклад, ухвала суду у справі за позовом людини проти управління Пенсійного фонду мала б не чекати відправки Укрпоштою, а автоматично потрапляти до чиновника через базу єдиних електронних адрес. А ПФ вважався б повідомленим з моменту відкриття/прочитання листа через електронний кабінет. Отже, не було б потреби витрачати кошти держбюджету на паперовий обмін листами.

  Але це в ідеалі. Адже тут, знову ж таки, виникала проблема з відсутністю обов'язку суб'єкта владних повноважень мати такий Електронний кабінет та офіційну електронну поштову скриньку.

  Історія з такими офіційними електронними адресами тягнеться вже не перший рік, але справа до впровадження законодавчо закріпленого обов'язку реєструватися та приймати офіційну кореспонденцію від суду в електронному форматі так і не дійшла. Про причини можна лише здогадуватися, адже держоргани в Україні вже давно «цифровізовані», мають електронні скриньки, сайти тощо.

  12 жовтня у Верховній Раді зареєстрували постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями (про цей законопроект 7574-д детально ми писали раніше).

  Передбачено, що держоргани, інші юридичні особи, адвокати, виконавці тощо повинні будуть обов’язково зареєструватися у системі, що дозволить надсилати їм документи від суду в електронній формі.

  Так, відповідно до проекту суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їх електронного кабінету, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін процесуальними документами.

  Електронний кабінет - персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) в підсистемі ЄСІТС, за допомогою якого особам, які пройшли електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС, в тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.

  Електронна ідентифікація особи здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» з використанням електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу.

  Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, фізичні особи – підприємці, державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін процесуальними документами, в обов’язковому порядку.

  Інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.

  Особам, які зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін процесуальними документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

  Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

  Відповідно до норм проекту адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін процесуальними документами, протягом 30 днів з дати опублікування цього Закону.

  Фізичні особи – підприємці реєструють електронні кабінети протягом 4 місяців з дати опублікування цього Закону.

  Справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності новим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.